Моя бабуся ліпила їх із літніх ягід. Памʼятаю з клубніки, шовковиці, вишні. Навіть асорті було з літніх ягід.
Великі, роздуті, щедро наповнені соковитою начинкою. Щойно зварені, вони парували на столі, а бабуся посипала їхні пухнасті боки цукром, який одразу танув від тепла.
Мммм а цей запах і солодкий ягідний сік. І відчуття безтурботності, коли здавалось, що нічого смачнішого у світі не існує.
Минуло багато років, але вареники з ягодами й досі повертають мене в дитинство — до бабусиної кухні, літніх канікул і тих простих моментів, які з часом стають найдорожчими спогадами.
Які у вас спогади про дитинство?😍