Сьогоднішній мій допис поєднає попередні розповіді: власне відвідини відомого ринку у славному гірському місті Косів та допис про сироварню. Бо сьогодні я хочу розповісти, як я пробувала й купувала сир на Косівському ринку. Ну і буде ще бонусний продукт, але про нього згодом. 😉
Одяг та інші цілком буденні речі, які продають на звичайних базарах, тут теж є, до речі. І я вже казала про це раніше: я б розділив товари на дві категорії — автентичне, цікаве, що демонструє культурні особливості краю, й інше, буденне. Але насправді воно все змішане.
Отож, коли ви зголоднієте після блукань по немаленькому ринку, завжди можна піти в сирний ряд і просто пробувати різні сири. Їх там насправді дуже багато, але тут я маю на увазі кількість, а не різноманітність, бо в горах традиційно варять лише три основні види: вурду, будз і бринзу. Я вже згадувала про це в попередньому дописі. Але в кожного продавця вони мають свій смак, тому цікаво походити й спробувати.
Продавці часто дають шматочки не такі вже й маленькі. І якщо ви обійдете так із 5–10 продавців (а це цілком реально), то можете й добряче підкріпитися 🙂 Ми, звісно, так сильно не зловживали гостинністю, але, здається, у трьох чи чотирьох продавців сир таки пробували. І, зрештою, купили додому по пів кіло чи кілограм кожного виду — залежно від смаку.
А ще там було дуже смачне мелене сало. Я зазвичай купую його вдома в «Галицькій свіжині», але тут, коли побачила на базарі баночки з різними смаками, то просто не втримався, щоб не спробувати і не взяти. Додому ми взяли сало з гірчицею та ще якесь більш традиційне — вже й не згадаю точно, чи то «італійське», чи щось подібне.
Але особливо запам’яталося сало з м’ятою. Дуже цікавий смак! Спочатку м’ята майже не відчувалася, але післясмак ставав дедалі яскравішим. Єдине, чому ми його не купили додому, — бо зазвичай їмо таке сало на чорному хлібі до борщу. І я просто не уявляв, як поєднати насичений смак борщу зі смаком сала з м’ятою. Хоча на якихось канапках (навіть не обов’язково з чорним хлібом) це було б дуже цікаво.
Напої на базарі теж траплялися. Я навіть сфотографував — продавали квас, «мохіто», а збоку стояли домашні наливки. І тут я пригадав, як на сироварні нам давали молоде вино. Це гарно все перегукується: сир, сало, вино чи наливка. Думаю, до сала дуже добре підійшла б якась хрінівочка — і тоді вже смаковий комплект був би ідеальним 🙂
