Привіт, друзі! Цього року у нас справді вродило багато яблук і ми просто не могли впоратися з усім цим яблучним безумством. Коли яблука почали наливатися соком, то почали ламатися гілки. Чоловік якось намагався врятувати ситуацію, але тих підпор для гілок, що залишилося з минулих років було недостатньо, а зробити нові в нього просто не було часу. Та й забагато нам стільки яблук, просто свекор колись засадив плодовими деревами кожен вільний від поля та сінокосу клаптик землі, то й маємо таке. Ще й сад родить нерегулярно, вторік он жодне дерево не вродило після позаминулорічного рекордного врожаю, відпочивали. Цього року знову все повторилося. Але ще й додалася просто неймовірна спека у серпні, через що яблука страшенно почали гнити (деякі тупо поспікалися на сонці) і теж падати. Поки руки дійшли щоб хоч трохи нарвати собі яблук на зиму, більшість з них вже була на землі.
Але все ж дещо зірвати вдалося, як оцей сорт яблук, що на фото. Я не знаю його точної назви, свекор (який посадив колись це дерево, називає його яблуко-груша, не знаю чому насправді, бо воно має типовий кисло-солодкий яблучний смак, не пом'якшений грушевою солодкавістю). Ось чоловік поділився зі мною світлинами цього процесу (як він рве яблука). Це було останнє дерево, з якого ми зірвали яблука (рівно тиждень тому, 16 жовтня).
