Привіт! А ну її цю дієту! Подумав сьогодні й зїв цілий шматок смаженої курятини. Не тривавася, бо просто хочеться їсти. Але це жодним чином не вплине на дієту в довгостроковому періоді. Так вийшло: сьогодні у мене день слабкості.
Прогулювався сьогодні парком й роздумував над життям, як завжди. Як дивно й неправильно все побудовано. Із професійсної діяльності. Памятаю, як працював в одній організації, шо потребувала спеціалістів технічного напрямку. Натомість керівництво набрало своїх родичів та друзів. Деякі не мали освіти, інші мали зовсім іншу спецалізацію. Час йшов, все котилося вниз. Я звільнився, бо коштів вже виплачували в два рази менше, чим раніше. Саме ж підприємство збанкрутіло ще років 10 тому.
Подібна ситуація була й в другій, скажемо так, організації. Усі мовчали, керівництво крало й робило все так, щоб краще не було. Робили не так, як потрібно! І майже все робили не так, як треба. Хоча б простий приклад. Коли людина мала йти на пенсію, то увесь ввіділ віддавав їй свою премію. Коли ця людина отримувала зарплатню, то повертала усім гроші в конверті. Здається ця невинна допомога майбутньому пенсіонеру не мала ніяких наслідків. Але ви подумайте добре, хто отримував добру пенсію? Невже це про простого робітника заводу чи жителя якогось села. А на кого лягли обовязки по виплаті цієї пенсії? Так, друзі, на вас і на мене. Не знаю, чи практикують такий підхід в Європейських країнах, США чи Австралії. Але сумніваюсь. Тут наведено лише двійка прикладів, чому ми маємо те, що маємо. Проблема з самого початку в кожному з нас, але вона глибока, бо має складний соціально-психологічний підтекст.
Всім добра!
Strange life: we have what we have
Hello! And this diet! I thought today and ate a whole piece of fried chicken. It doesn’t last, because I just want to eat. But this will not affect the diet in the long term. It turned out: today is my weak day.
I walked through the park today and thought about life, as always. How strange and wrong everything is built. From a professional perspective. I remember working in one organization that needed technical specialists. Instead, the management recruited their relatives and friends. Some had no education, others had a completely different specialization. Time passed, everything went downhill. I quit, because they were already paying half as much as before. The company itself went bankrupt about 10 years ago.
A similar situation was in the second, let’s say, organization. Everyone was silent, the management stole and did everything so that it couldn’t get any better. They did not do it the right way! And almost everything was done the wrong way. At least a simple example. When a person was about to retire, the entire department gave him his bonus. When this person received a salary, they returned everyone's money in an envelope. It seems that this innocent help to the future pensioner had no consequences. But think carefully, who received a good pension? Is this about a simple factory worker or a resident of some village. And who was responsible for paying this pension? Yes, friends, you and me. I don't know if this approach is practiced in European countries, the USA or Australia. But I doubt it. Here are just a couple of examples of why we have what we have. The problem is in each of us from the very beginning, but it is deep, because it has a complex socio-psychological subtext.
Good luck to everyone!