Такі ми вже є, і з цим важко щось зробити. Особливо ті з нас, хто зростав в 1990-х і знає, що таке жити по кілька місяців без роботи і грошей. Тому єдиним засобом до виживання був город, особливо вирощена на ньому картопля, яка складала вагому частину тогочасного меню.
І вже з часом, коли фінансова та економічна ситуація в країні налагодились, звичка садити картоплі "з запасом" залишилась, навіть коли це вже втратило актуальність.
Але за ці пару років, коли начебто економіка в умовах війни тримається, маркети завалені продуктами підсвідомо знову з'явилась ця потреба садити картоплю "з запасом". І така картина кожної весни, кілька мішків картоплі втягується з погреба та віддається на корм свиням.
Нехай краще залишиться зайва, ніж буде не вистачаяи...
