Такий дивний сорт цієї жовтої черешні. Скільки років вона плодоносить, стільки й пам'ятаю, що жодного разу не вдалося поласувати стиглими ягодами вдосталь.
Причина тому якась містична. Постійно, ось вже більше як 10 років, перед повним достиганням ягід проходять рясні зливи, після чого ще вчора тверда хрустка черешня стає м'якою і починає швидко гнити.
Тому на поїдання жовтої черешні маємо лише 2-3 дні, після чого недозібрані ягоди вже атакують мухи і після цього миттєво заводяться черв'яки.
Тому в перший же день без дощу почав збирати черешню. Сьогодні вийшов цілий кошик і половина кошика впало прямісінько в живіт, тому навіть не знаю, чи будуть ще сили їсти з того кошика )
