Привіт друзі! Не подумайте, я не їм парасолі — ні ті, що захищають від дощу, ні ті, що від сонця 🌂🙂 А от ті, що ростуть у лісі, так, саме про них буде сьогоднішній пост.
Гриб-парасолька (Macrolepiota procera) належить до родини печерицевих. У неділю я був у лісі й знайшов кілька штук. Найкращий спосіб приготування парасольок — це, звісно, у клярі. Берете шапинку, злегка очищаєте, промиваєте, висушуєте. Потім легенько відбиваєте молоточком, солите, перчите, обкачуєте в борошні, занурюєте в розкалапуцькане яйце — і на сковорідку. Геть як відбивна з м'яса чи курки, і на смак теж дуже схоже. 😋
Такі «відбивні» можна їсти і з хлібом, і з картопелькою. Я в неділю був на грибах і знайшов кілька парасольок у лісі. Дружина якраз насмажила з них відбивних, Спершу просто так поїв, а потім думаю: «Чому б не спробувати з лавашем?» Ми зараз намагаємось їсти менше хліба, тож замінюємо його лавашем.
Я намастив лаваш крем-сиром, поклав туди грибні відбивні, кілька листків айсберга, загорнув у трубочку — і вийшла справжня грибна шаурма! Смакота просто неймовірна 🤤 Дружина навіть каже: «Зроби фото, напиши пост». Тож я імпровізовано сфотографував свою надкушену шаурму, а ще кілька шматочків на сковорідці, що залишилися.
Шкода лише, що не сфотографував цілу відбивну з великої парасольки — їх я з'їв раніше, а на пательні залишилися лише шматочки з маленьких шапинок, ще не розкриті, тож їхдовелося розрізати. Але сподіваюсь, що цього року ще знайду, і тоді вже покажу повну картину.
І, звісно, нагадую: збирайте тільки ті гриби, які добре знаєте! Якщо ніколи не брали парасольки, то краще пробувати їх тільки разом із досвідченим грибником.
