Привіт! Коли вживаю сучасну синтетичну їжу, то виникає питання — чи є межа складу. Чи з плином часу людина пристосується до пігулок, що будуть замінювати їжу, а для нормальної роботи кишківника теж будуть якість таблетки. Але зараз ми ще живемо в такий час, коли можна знайти натуральну їжу і навіть виростити її самостійно в домашніх умовах.
Кілька років тому мені вдалося організувати життя таким чином, щоб поєднувати приємне заняття з дуже приємною роботою. Мова йде про фріланс і домашнє господарство. Про віддалену роботу я вже писав десятки разів, а про власне господарство ще більше. Качки, кури, невеличка ділянка, сад з фруктовими деревами, смородиною, аргусом. Але в спокійне розмірене життя втрутилися вони, не дуже добрі люди, котрих аж занадто цікавить матеріальний складник. І все пішло шкереберть.
Сьогодення таке, що я купую майже все готове в супермаркетах і змушений відмовитися від господарства. Але надії не втрачаю й сподіваюся, що вдасться повернутися до того самого ритму життя, що дарував спокій та гармонію з природою. А разом з цим і можливість їсти натуральну їжу, а не синтетику. Невже я так багато хочу від життя?
Всім добра!
I guess I want too much from life
Hello! When I eat modern synthetic food, the question arises - is there a limit to the composition. Will a person eventually adapt to pills that will replace food, and for the normal functioning of the intestine, they will also be tablets. But now we still live in a time when you can find natural food and even grow it yourself at home.
A few years ago, I managed to organize my life in such a way as to combine a pleasant occupation with a very pleasant job. I am talking about freelance and home economics. I have already written about remote work dozens of times, and about my own economy even more. Ducks, chickens, a small plot, a garden with fruit trees, currants, argus. But they interfered in a calm, measured life, not very kind people who are too interested in the material component. And everything went awry.
Today, I buy almost everything ready-made in supermarkets and am forced to give up farming. But I do not lose hope and hope that I will be able to return to the same rhythm of life that gave me peace and harmony with nature. And with it, the opportunity to eat natural food, not synthetic. Do I really want so much from life?
All the best!